Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [319]
Пошук
Наше опитування
Що Вас приваблює у Нацмузеї в Пирогові?
Всього відповідей: 429
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

100 днів обіймання посади Генерального директора НМІУ Т.Сосновською або нищення музею історії

100 днів обіймання посади Генерального директора НМІУ Т.Сосновською або нищення  музею історії  

26 лютого було звільнено Генерального директора НМІУ Чайковського Сергія Михайловича. Як звільнили заслуженого працівника культури, що все своє життя присвятив культурі та музеям, кавалера ордену «За заслуги», людину, що нагороджена орденом Ярослава Mудрого?

Та дуже просто. Дали розписатися в наказі. І все. І начебто людина 18 років не керувала музеєм.

Хтось скаже, що в нас реформи, люстрація, країні потрібне нове дихання та нові обличчя... Так, це правда. Але хто їх запроваджує? Вічний депутат В’ячеслав Кириленко, який зміг втриматися при всіх урядах. Тобто постає цікаве питання: а судді хто?

Але давайте поки що залишимо очільника пральні в спокої, та повернемося до НМІУ —  закладу, що має більш ніж вікову історію.

Вже 27 лютого в кращих традиціях любих друзів, тобто за принципом “кум-сват-брат” виконуючим обов’язки Генерального директора була призначена пані Сосновська Тетяна Вікторівна. У минулому — директор музея-квартири Павла Тичини зі штатом до двох десятків співробітників. Людина, яка створює конфлікти у всіх місцях свого перебування.

Під час свого першого (і єдиного) огляду експозиції пані в.о. Гендиректора, пролетіла перший поверх зі словами “глечики мене не цікавлять”, та побігла у експозиції 18-19 століття задавати співробітникам запитання “А що тут робить Російська імперія?”. Контрольним пострілом стало “А що тут робить СРСР?” у експозиції, присвяченій радянській добі. Тоді ще ніхто не розумів, чи це такий надтонкий тролінг, чи просто математична освіта Генерального директора історичного музею дає про себе знати. До початку “декомунізації по-совєтскі” залишалося небагато...

 З 2 березня пані Сосновська веде щоденник свого самопіару у фейсбуці. Її реальні досягнення на музейній ниві на початку 2000-х, помножені на досвід роботи в райкомі партії, в результаті дали страшну суміш агітаційних лозунгів та одноголосну підтримку натовпу друзів, знайомих та ФБ-читачів, який радо кинувся зводити на музейний трон нового вождя.

 Тож пропонуємо вашій увазі так звану «стратегію і тактику розвитку» музею від п. Сосновської.

Точка відліку, початок процесу реформування Національного музею історії України і виведення його на так званий європейський рівень почався з 6 березня 2015 р. Все розпочалося з гучної акції, яка вилилась у банальне … пересування меблів, після якого:

- каса та магазин сувенірної продукції поміняли місцями, при цьому було нещадно подряпано паркет на підлозі, а каса 4 місяці простояла без жодного захисту біля входу на значній відстані від охорони.

-крупно-габарітні експонати (такі як чумацький віз, сіялка кін ХІХ ст. і т.д.) в експозиційних залах, які до того розташовані були під стінками, щоб полегшити пересування відвідувачів по залам, були переміщені по центру. Тепер їх потрібно обходити, контролювати себе коли оглядаєш експонати у вітринах, щоб не дивлячись не відступити і не «знести» черговий артефакт.

-в холі першого поверху і на третьому, під гаслом доступу відвідувачів до огляду чудових краєвидів за вікном, познімали штори, незважаючи на факт вигорання і псування експонатів, які там демонструються. Тобто якщо раніше «фішками» музею були унікальні експонати (наприклад, карета), то за новим баченням пані Сосновської все, що може запропонувати наш музей — це краєвид з аварійного балкону на виставці художнього скла.

- там же в холі першого поверху були зняті зі стін гобелени Народного художника України В. Прядки. Замість цих творів – голі полуплені стіни та залишки дощок з кріпленням «сіяют клубной ніщєтой». Апологет несмаку – не повний демонтаж мармурових ваз, тобто верхню частину здерли, а все інше – стоїть де було. Зараз на цих подіумах залишені фрагменти у вигляді приденних частин, на яких щоб хоч якось «закопонувати цю красу» встановлені маленькі скляні вазочки з сезонними квітами.

- 7 квітня, за кілька годин до того, як до музею мав завітати пан Кириленко для  брифінгу, було демонтовано виставку по Майдану. Тож найреформаторський директор пані Сосновська мала привід показати всім на камеру пусті вітрини та совкову антимайданівську позицію музею. І якось всі забули, що співробітники музею були на Майдані, дехто навіть у найстрашніші його хвилини, що на дружніх стосунках з добровольцями була збудована виставка по АТО «За Україну, за її волю».

- за наказом п. Сосновської у перші ж дні її царювання у доглядачів були відібрані стільці. Пробачте, але вистояти 8 годин на ногах зможе навіть не кожна молода людина, а для більш літніх людей така робота є тортурами у кращих традиціях НКВС. До речі, за законом у кожному експозиційному залі встановлюються стільці для працівників експозиційних залів. На сьогоднішній день стільці в музених доглядачів знов присутні, в тому числі і дякуючи заступнику з наукової роботи, який перший зрозумів становище цих людей.

Добре було б, якби на цьому усе реформування і закінчилось, але далі пішли речі більш складні.

І. Наукова робота.

1.Науковцями музею за особистим розпорядженням Генерального директора були підготовлені наступні документи (які вона, до речі, виходячи з подальших дій і коментарів, навіть і не читала):

  • Надані всі плани та звіти відділів за 2011-2014р.р. (які так і пропали і не були повернуті у відділи);
  • Основні напрямки розвитку науково-дослідних відділів з обґрунтуванням актуальності наукових тем, які ведуть співробітники;
  • Основні напрямки стратегії науково-дослідних відділів на довгострокові перспективи…
  • Основні напрямки кожного співробітника відділу з їх особистими пропозиціями і баченням щодо своєї ролі у подальшій діяльності музею ;
  • Основні напрямки роботи відділів на кін. 2015-2016р.
  • Основні напрямки кожного співробітника на кін. 2015-2016р.
  • Звіт про роботу, яка була проведена після передачі колекції художнього скла та відкриття виставки «Барви художнього скла» з 2004-20015р.р.;
  • Доповідна про надання ідеологічного наповнення колекційної виставки «Нагороди світу», яка демонструвалася в нашому музеї з 1992 р.,ТЕП-у на неї, та яку вона назвала в своєму наказі «тимчасовою».
  • Письмові відповіді на анкету з 9 пунктів, які, здається, навіть не були прочитані і не проаналізовані ніким, бо висунуті там пропозиції щодо роботи проігноровані.
  • Перелік опублікованих та підготовлених до друку статей кожного наукового співробітника відділів музею за 2011-2014р. При цьому збірник наукових повідомлень НМІУ за 2014 р., який був повністю відредагований «за старої адміністрації» і не передбачається бути опублікованим.
  • Пропозиції до структури путівника по фондовим колекціям НМІУ, який не був розглянутий на науково-методичній раді і навіть не створена з цього приводу робоча група.

2. Науковці за особистим розпорядженням директора «в 17.30 терміново до 18.00, щоби п. Сосновська знала як співробітники знають фонди» підрахували скільки написано за всю історію музею інвентарних карток, уніфікованих паспортів та проведена візуалізація експонатів, а також скільки зірок на небі - все взяти на облік. До речі, в музейних інструкціях поняття нумерації та виведення кількості паспортів і інвентарних карток не передбачено. А особисто для п. Сосновської хотілось би зазначити, оскільки вона попри свій 22-річний музейних стаж, яким страшенно хизується, навіть і не здогадується, що знання колекції не визначається знанням кількості написаних на неї карток, особливо враховуючи, що фондова колекції становить понад 800 тис. одиниць зберігання і окремі зберігачі обслуговують фондові групи до 40 тис. од. і більше.

В цей же час на посаду, вдумайтесь лише, аж провідного наукового співробітника, яка передбачає наявність наукового ступеню, оформлюється працівник, який з олівцем нумерує всі паспорти та інвентарні картки. А наш директор хоче порівняти цифри, які за півгодини до кінця робочого дня дали фондовики з тієї цифрою до якої дійде провідний наук. спеціаліст. Щоб в решті визначити хто тут найрозумніший! Бачте як круто!

3. На першій науково-методичній нараді, яка пройшла 2.06.2015р, «науковці з нової команди» спробували, як то кажуть «на пальцях» (у письмовий формі жодної концепції не було представлено) пояснити основну ідею перебудови всього ІІІ поверху і частини ІV, при цьому демонструючи повне незнання і небажання знати фондові колекції з даної тематики. Такий підхід був зустрітий жорсткою критикою з боку «старої команди». На наступний день Наказом від 03.06.2015р. без будь-яких пояснень, всупереч Положенню про науково-методичну нараду та посадовим інструкціям зав. відділу від 2014р., директор затвердила новий вже «ручний» склад науково-методичної ради без завідувачів провідних фондових підрозділів – нумізматики, археології, декоративно-ужиткового мистецтва, документально-речових фондів. Серед яких два завідувача мають звання заслуженого працівника культури і всі чотири стаж роботи у НМІУ від 20 до 30 років. Отримала нарешті що і хотіла - новий повністю керований склад, одного із найважливіших за своїми функціями, музейного органу, який буде завжди і беззаперечного ілюструвати повний «одобрямс» будь-яким божевільним проектам пані Сосновської в найкращих традиціях комуністичного режиму (з яким на словах п. директорка так енергійно бореться).

ІІ. Науково-експозиційна робота.

  1. Без рішення науково-методичної ради, особистим «волевиявленням» прийнято рішення п. Сосновською про демонтаж виставок «Україна і світ», «Революція гідності», «За Україну. За її волю», присвячена подіям АТО на Сході України, «Нагороди країн світу».

Зате аж по два столики змонтовані виставки : «Дві анексії Криму», «До великодня», «Листи з фронту».

Особистим рішенням, без урахування думки фахівців, членів науково-методичної ради (ще початкового складу), фондово-закупівельної комісії приймає рішення про повний демонтаж експозиції «Українська світлиця» та виставки «Барви художнього скла». На останній демонструються унікальні авторські роботи народних та заслужених художників України, які працювали на Київському заводі художнього скла (більшість робіт існує в 1 екземплярі). На питання чому, виставка, яка до цих пір викликає захоплення у відвідувачів, має бути знищена пролунала відповідь: «Це совок». Тому експонати виставки мають бути переміщенні в орендоване приміщення іншого музейного відділу по вул. Кудрявській, 10-г. Більш того всю колекцію заводу, а це 4000 тис. од. художнього скла, як непрофільну хоче, знову не враховуючи ні думки науковців, спеціалістів, художників Спілки художників України, просто передати до профільного, на її погляд, музею НМУНДМ. При цьому її не бентежить те, що ці твори збережені в одному екземплярі і представляють для країни художню та історичну цінність і що колекція була передана урядом за Дорученням Кабінету Міністрів України від 30.05.2003 р. за №17022 та Наказу Міністерства культури і мистецтв України «Про взяття на облік колекції виробів із скла ВАТ «Київський завод художнього скла» від 15.08.2003 р. за №504). Повністю ігноруючи думку наукового колективу, продовжує активно готувати передачу збірки до Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

  1. Створені «новою командою» так звані виставки «До роковин депортації кримськотатарського народу» та «Акція АБ Катинь – знищення польської еліти» -планшетна виставка створена польськими колегами, монтувати яку допомагали відвідувачі. Ці виставки створені виключно на копійному матеріалі і не відповідають рівню Національного музею історії України, який ніколи не дозволяв собі організовувати подібні проекти.

  1. 5.06.2015р. в музеї відбулося «грандіозне» відкриття чергового виставкового проекту за участю першого очільника від культури п. Кириленка В. «Експозиція» - це кольорові копії формату А4, які були розвішені на вулиці на мотузках натягнутих між колонами. Це копії робіт видатного російського художника та блогера, людини з активною проукраїнською громадською позицією А. Мирзіна на теми політичної ситуації в країні. Вважаємо, що такого рівня виставки дискредитують як ім’я самого художника так і нової адміністрації музею та Міністерства культури України. Основною метою подібного заходу є намагання черговий раз «пропіаритися» на таких болючих для українського суспільства темах як війна. Аналізуючи всі попередні проекти і цей черговий зокрема, напрошується висновок, що в музеї з фондової колекції світового рівня виставкових проектів із залученням оригінальних пам’яток взагалі не передбачається.

  1. Планова музейна виставка «Повернуті до життя», яка була організована «старою командою музею» працівниками реставраційного відділу музею і яка повністю відповідає науковим вимогам експозиційного будівництва. До речі, для створення виставки фотографії і деякі витратні матеріали закупались реставраторами за власний кошт, оскільки звичайно ж на це не знайшлося ресурсів. І в результаті на відкритті виставки не був присутній жодний представник нової адміністрації, як і була відсутня особисто п.Сосновська.
  2.  На сьогодні колектив працює в так званому «ручному режимі управління Генеральним директором». Затверджений план 2015р. не може бути виконаний, тому що працівники виконують позапланові роботи, деякі розпорядження мають тільки усну форму. Всі перебудови – це непланова робота. Колектив планує квартальну роботу по старому плану, але в реальності працює за особистими вказівками директора. Тому, яка робота буде в наступному місяці ніхто не знає. Як і не знає як можна виконати заплановану.

ІІІ. Кадрова робота.

Призначення на керівні посади здійснюються без урахування кваліфікаційних характеристик професій працівників культури затверджених наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14 квітня 2000р. №168 і затверджених посадових положень, в яких чітко зазначено необхідність вищої фахової освіти та певний досвід музейної роботи у профільній уставі. При прийняті на роботу нових співробітників приховується їх рівень освіти і кваліфікації, а також оформлюють їх часто без погодження з керівниками відділів. Нарахування премій відбувається за її особистою вказівкою «своїм людям» і «бідним родичам».

Відділи розселяють по різних приміщенням, що значно ускладнює їх роботу. А на звільнені місця підсажуть членів молодої команди.

Все це відбувається на тлі повного ігнорування думки колективу, діючих Статуту про музей, Положень про відділи, колективного договору щодо життєдіяльності музею тощо. За три місяці керування за так званим «власним бажанням» звільнено близько 100 працівників. Винесено близько семи доган «старій команді». За 100 днів нового керівництва видано директором 230 Наказів, співробітниками надано за вимогою адміністрації 500 доповідних та пояснень.

При цьому під гаслом «скорочення роздутих попередньою адміністрацією штатів» приймаються нові «ручні і добре керовані» кадри і при цьому створюються цілі нові підрозділи. Всього за період діяльності п.Сосновською прийнято на роботу 45 осіб. Також є випадки коли оформлюються люди на вакантні ставки в одному підрозділі, а виконуються роботу зовсім іншу, наприклад людина, яка займається кадрами та новою структурою музею оформлена на ставку співробітника відділу етнографії і це не єдиний приклад.

«Нова команда», нові співробітники – «професіонали» від п. Сосновської:

Науковий секретар – дівчина без музейного стажу роботи;

Зав. відділу реклами – без музейного стажу роботи, без відповідної освіти;

Перекладач – без вищої освіти і музейного стажу роботи;

Провідний економіст – дівчина-касир, що вчиться на стаціонарному відділенні (на сьогодні всупереч закону, під час відпустки, переведна на нижчу посаду згідно рівню освіти та формі навчання);

Наукові співробітники , що зайняті підготовкою нової експозиції – без музейного стажу роботи, без відповідної освіти.

Зав. відділу «Україна в новітню добу 1917-1990-тв рр.» - без стажу роботи в музеї.

Нові співробітники настільки «талановиті», що починають водити екскурсії по всіх залах музею без жодної підготовки, знання експонатів і колекцій, без здачі екскурсії на комісії.

За весь час не закуплено жодної одиниці техніки, поламана не ремонтується. При цьому в музеї – гостра нестача комп’ютерної техніки, не кажучи вже про програмне забезпечення. Зате скільки дешевого піару було в п. Сосновської на ФБ-сторінці, коли вона всім розповідала, що Microsoft просто жити не може без того, що безкоштовно надати нам своє програмне забезпечення.

Тим часом коштовна техніка японського гранту, яка була передана музею в 2001 р., знаходиться в опечатаному без пояснення причин, підвальному приміщенні вже півтора місяця без відповідного технічного догляду та профілактичних регламентних робіт. В той же час сам відділ з 3-х осіб знаходиться в маленькій робочій кімнаті, та внаслідок особистих наказів і розпоряджень Сосновської повністю позбавлений можливості виконувати свої професійні обов’язки згідно посадових інструкцій, оскільки не має доступу до відповідної техніки.

IV. Загальні тенденції.

Основною тезою п. Сосновською стало те, що музей має заробляти гроші. Проте, саме в наслідок нестачі коштів, в музеї та в філіалі Музеї історичних коштовностей ліквідовано один пост міліцейської охорони, що є небезпечним в період погіршення криміногенної ситуації в країні. При цьому, окремо при вході в відділ нумізматики поставлений пост охорони (в зміні 3 чол.) За який кошт?

26 травня, коли в музей принесли рахунок та попередження, п. Сосновська разом зі своїм давнім другом та заступником з утримання музею були зайняти дуже важливими справами: шукали приміщення, які спіробітники нібито приховали від них. Це було настільки важливо, що документи від Київенерго залишилися поза їх увагою.

Тож з 28 травня по 3 червня 2015р. вперше за 17 років, за невчасно проведену тендерну процедуру, відбулося повне відключення енергопостачання. Це значить, що не працювали телефони, була знеструмлена сигналізація. Експозиція, вітрини, сховища де зберігаються чисельні скарби України (близько 800 тис од.) без охорони. У вихідні, на свята в День Києва без сигналізації проводились екскурсії, були допущені відвідувачі до експозиції. При якому директорі могло таке статися? Хто повинен за це відповісти?

В руслі заробляння грошей розпорядженням п. Сосновської було скасовано освітні прогами для малозебезпечених верств населення, які проводилися до неї роками. За її словами, ці люди можуть заплатити за вхід в музей. Вони інколи і можуть, але чи будуть? Особливо в умовах, коли інші музеї з радістю відчинять для них свої двері на безкоштовній основі. Тож на сьогоднішній день за вхід до музею платять навіть друзі та родичі співробітників (тож тричі подумайте, на яку суму ви підставляєте свого друга, коли він вас проводить “безкоштовно”), а до безкоштовних відвідувачів п. Сосоновська, згідно документам, відносить тих співробітників, що приходять до неї на виробничі наради. Було б смішно, якби не хотілось плакати.

П. Сосновська обіцяла колективу прозорість, чесність та відкритість, а ми бачимо цинізм, зухвалість, наглість. Всі «старі схеми» зруйновані, а вже будуються нові, де у водія музейної машини зарплата більша ніж у завідувача відділу і знову влаштовуються на роботу «бідні родичі» та «свої люди» (племінниця директора, прийомна донька заст. з наукової роботи, син водія, який ще не має вищої освіти зарахований на посаду інженера програмного забезпечення і працює фотографом).

Оскільки у себе на ФБ-сторінці п. Сосновська явно натякала, що вона пдтримує стукацтво та доноси, то атмосфера в музеї не є робочою та спокійною. Повернулася практика сексотів, на незручних співробітників іде шалений моральний тиск та відкрите цькування у особистому спілкуванні та на ФБ. Співробтіникам було відкрито сказано “поменше пишіть у фейсбуці”, та “хто проти Кириленка — той за русскій мір”.

А при черговому загострені ситуації п. Сосновська не знехтувала і фактором погроз фізичної розправи, залучивши сумнівні «громадські організації», які працювали, прикриваючись назвою «Правий сектор». 4.06.2015 р. до головного бухгалтера навідались молоді люди, представившись представниками «Правого сектору», пред’явивши листування з Генеральним директором НМІУ, стали погрожувати та вимагати різні фінансові документи. Але коли співробітники НМІУ звернулись до представників справжнього «Правого сектора» і ті, втрутились в цю ситуацію і захистили від цієї по суті рейдерської атаки, з’ясувалось, що ці молоді люди не мають жодного відношення до цієї політичної організації.

Як Генеральний директор п. Сосновська Т.В. не тільки не на своєму місці, а є руйнівником одного з провідних музейних закладів України. Вона завзято і цілеспрямовано нищить науковий кадровий потенціал закладу, музейну експозицію, намагається роздавати на свій розсуд фондові колекції. Т. В. Сосновська повністю нівелює музейні традиції, закладені відомими вченими, збирачами та засновниками, збережених для нас і наших нащадків, колекцій. ЇЇ призначення Міністром культури п. Кириленко В. є одним з самих корупційних та одіозних призначень в музейній сфері, як і всі інші призначення, здійсненні «міністром-реформатором». Невже для пана Кириленка та пані Сосновської Революція Гідності вже скінчилась, а тисячі людей загинули, щоб вони посіли теплі місця біля корита? Складається враження, що все це є цілеспрямованим і добре продуманим нищенням вітчизняної культури взагалі і музейної галузі зокрема, що є особливо трагічним і страшним на тлі всіх суспільно-політичних подій в країні, а особливо на тлі воєнних дій на Сході.

Співробітники та активісти музею

(Лист направлено до органів державної влади)

Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (27.06.2015)
Переглядів: 828 | Теги: 100 днів обіймання посади Генеральн | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Locations of visitors to this page