Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [319]
Пошук
Наше опитування
Що Вас приваблює у Нацмузеї в Пирогові?
Всього відповідей: 429
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Музей контрамарки у Пирогові

Музей контрамарки у Пирогові

Золоте телятко, стільці і попи

         Під свист та улюлюкання публіки пішов зі сцени черговий невдаха-міністр культури В’ячеслав Кириленко. Але… цирк поїхав, а блазні залишились. Дбайливо посаджені міністром поза всякими конкурсами директори закладів культури продовжують справу В'ячеслава Анатолійовича.

         Поза всякими сумнівами, найбільш одіозні з них – директори Національного музею історії України та Національного музею архітектури та побуту у Пирогові. І, якщо у першому випадку ситуація з Сосновською нагадує щуку, яку кинули у річку – після авантюр у маленькому музеї Тичини ця пані отримала задля проведення експериментів один з найбільших музеїв Києва, то у випадку з Пироговим ситуація інша. Тут напрошується порівняння зі слоном, якому доручили посудну крамницю.

         За півтора роки наполегливої роботи Юрій Бойко не може похвалитись жодним (!) досягненням. Вірніше, не так: похвалитись він може. Але це буде неправда – досягнень нема. Попри те отець Бойко не зробив також жодного висновку. Таке враження, що теремківський піп заблукав у Пирогові, не може зрозуміти, де він знаходиться та не може знайти вихід. Особисто я не хочу показувати йому вихід. Я хочу, щоб цей персонаж поніс покарання за те, що він накоїв у всесвітньовідомому скансені. Я хочу, щоб він полишив музей у кайданках та у супроводі правоохоронців.

         Збитки, які завдав цей горе-керівник Музею, обчислюються не лише цифрою з багатьма нулями. Значно гірші збитки – руйнація перлини українських музеїв невмілими злочинними діями.

         За цей час можна зробити однозначні висновки. Єдиною метою приходу на Музей кума Кириленка було заробляння коштів. Те, що бюджетна організація – не зовсім вдале для цього місце, попа зовсім не турбувало. Не турбувала також  законність дій нового складу керівництва: у них був «дах» - цілий віце-прем′єр-міністр! Але довго «хазяйнування» дивного «дрімтіму», що склався з попа та відвертих гопників музейне господарство не змогло: економіка посипалась, рахунки заблокувались, і якщо заправляти музейним пальним власні авто директор та його заступник ще можуть, то на музейний транспорт та навіть на зарплати коштів вже не вистачає.

         А ось тут починається найцікавіше: за вкрадені під час проведення дивних фестивалів кошти та інші порушення, що нагадують повне ігнорування закону, відкривається кримінальне провадження. Незаконно звільнені працівники виграють суди, повертаються та вимагають багатотисячних компенсацій. Перевірка Контрольно-ревізійного управління виявляє багатотисячні порушення. Що ви думаєте? Команда попа принишкла і намагається виправити ситуацію, менше красти на зйомках, незаконній оренді та квитках? – Якщо ви так думаєте, то ви – слабак! Клин – клином!

         По-перше, «прачечною» Кириленка-Зубка та іншого «…ка» виділяються кошти на популяризацію музею. Популяризацію чого?! –прикладу бездарного менеджменту, який нищить безцінний заклад?! А що? Грошима розпоряджались на той час ще веселі «культурники» Кириленка, які що хотіли, те і робили.

         А тепер: - увага! Роботу в музеї закінчує комісія КРУ. Незважаючи на те, що членів комісії намагались задобрити фінальним бенкетом в мальовничій експозиції «Карпати», вердикт був невтішним, компенсувати належало кругленьку суму грошей. Так от, шановні читачі, як свідчить досвід неперевершеної кумпопівської бригади, не потрібно жодних зусиль на усунення порушень. Потрібно зробити наступні порушення такі, щоб попередні здавались пустощами у дитсадковській пісочниці.

         Мені наснились Ілля Ільф і Євген Петров. Вони тихенько сиділи на ослінчику і курили «Беломор-канал». А що, - казав Ільф – Якби нам такі персонажі, як ваш батюшка! Куди тому отцю Федору! Та й Балаганови з Паніковськими – слабенькі… От бригада Бойка – це – класика!

         На вході у пирогівський скансен з’являється будка під назвою «контрамарка» і починає продавати квитки у Провал – вибачте, у музей. Квитки  зовсім не музейні, значно дорожчі, і кошти від них зовсім не йдуть у повному обсязі у державну скарбничку. Як це так – ви спитаєте – квитки у державний об’єкт продає приватна структура і грошима розпоряджається за власним розсудом? Більше того, на всій музейній рекламній продукції зявляється логотип приватної «Контрамарки». То що, «Контрамарка» купила Національний музей? – Я думаю, «Контрамарка» купила директора Національного музею. Музейні квитки здані на склад, музейні касири отримують зарплатню і нічого не роблять, а комбінатори показують майстер-клас! Жодної законної угоди для даної авантюри не існує, державні кошти плинуть у недержавні кишені, а нове керівництво Мінкульту мовчить.

         Вірніше, нове-старе керівництво. Адже Управлінням музеїв Мінкульту далі керує Василь Рожко. Той самий, що не вбачав нічого надзвичайного у системних порушеннях в більшості музейних закладів Міністерства. Що заплющував очі на свавілля директорів-самодурів. Що у масштабних розкраданнях та фінансових порушеннях чомусь бачив господарську діяльність. Що жодного(?!) разу не втрутився у конфліктні ситуації. Я вважав, що раніше йому не давав рішучо діяти свавільний міністр Кириленко. А зараз хто стримує Василя Михайловича? Тінь батька Гамлета? Якщо пан Рожко зі своїм Управлінням буде далі займати ту саму позицію невтручання, то нам не потрібно або таке управління, або такий начальник. Меч вікінгів якось зможуть отримати і без нього. Утримувати для цього ціле управління, думаю, недоцільно.

 

В. Логвінов.

Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (19.05.2016)
Переглядів: 795 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Locations of visitors to this page