Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [319]
Пошук
Наше опитування
Що Вас приваблює у Нацмузеї в Пирогові?
Всього відповідей: 429
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Особливості національної кухні у Пирогові

Особливості національної кухні у Пирогові

В Національному музеї народної архітектури та побуту України вперше відбулося свято українських страв.

 Українська кухня має давню історію і налічує  тисячі рецептів. Недарма, саме нашу кухню полюбляють іноземці: вона  не тільки смачна , але й дуже ситна,  калорійна.

Не дивно, що вона  одержала поширення далеко за межами України і увійшла в стандарти  міжнародної кухні.

 Майже сорок  років музейні  науковці  збирали інформацію про українські страви різних регіонів. Якщо звернутися до музейного архіву,  можна зробити найбільшу і найточнішу  кулінарну  збірку з українській кухні починаючі  з 18 століття.

 Тут   вам розкажуть  десятки стародавніх рецептів, які були записані в далеких районах  країни.

Євгенія Гайова, завідувач відділу «Середня Наддніпрянщина», організатор свята:

-         Українська кухня дуже різноманітна. Вона  залежить від  кліматичних та географічних особливостей   регіону. На Поліссі більше вживали картопляні, грибні  страви, вздовж Дніпра  вживали рибу, на півдні  переважно  готували їжу з борошна.  А в гірських районах, в Карпатах, полюбляють  молочні продукти та кукурудзяні каші. Наші знамениті вареники були поширені в  Середній Наддніпрянщині, в Східній та Південній частині України – там де вирощували пшеницю. Таке борошно більше підходило для виготовлення вареників.    Щодо стародавніх рецептів, то мене особисто вразив рецепт холодцю з грибів. Його готують на Поліссі: довго варять білі гриби  і  потім ставлять у холод – і  холодець готовий. Українського борщ,  візитівка української кухні,  має безліч варіантів. Його рецепт  залежить від регіону: на Заході готують з великою кількістю квасолі , в лісовій частини добавляють  гриби. На Півдні замість червоного  буряка кладуть білий солодкий. В селах, біля річок, готують рибні борщі. Я памятаю, як в моєму дитинстві на Миколаївщині, під час посту готували борщ з морськими бичками.

 

Українська кухня  була представлена  кількома ресторанами. Особливо запам’ятався  ресторан «Явірці»  -  він частував гостей безкоштовно. Борщ миттєво  зникав з величезних каструль ресторану – на всіх  не вистачило порцій.

 Під час свята відбувалися конкурси  на швидкість поїдання вареників та борщу. Охочих було багато  -  гості музею дуже жваво реагували на гастрономічні конкурси: можна було  безкоштовно і поїсти, і подарунок отримати.

 В конкурсах  приймали участь і дорослі, і малі:  збирали кошики на Великдень, відбирали потрібний набір овочів для борщу, називали  страви, які  готуються на Різдво та обов’язкові поминальні страви.

 Відвідувачі дуже весело реагували на конкурси, емоційно  вболівали за своїх друзів та рідних. А деякі швиденько записували рецепти страв, якими ділилися гості свята.

Також, відбувся  конкурс «Моя вишиванка.

Олена Громова, заввіділу   «Карпати» Нацмузею у Пирогові:

- Це у нас другий конкурс «Моя вишиванка». При вході роздається анкета для відвідувачів, одягнених  у національний  одяг, вони заповнюють її та  віддають арбітрам на Співочому полі.

  Є три номінації: жіноча сорочка, чоловіча та  дитяча. Фахівці музею  відбирають найкращу сорочку  і нагороджують  номінантів приємними подарунками.

Зараз  прийнято  рішення кожного свята проводити конкурс «Моя вишиванка». Тож приходьте в національному одязі і ви матимете можливість отримати подарунок від музею.

 Під час свята гостей розважали народні колективи. Цього разу вони не тільки співали українські пісні, але й ділилися своїми кулінарними таємницями.

 Більшість членів співочих  колективів – жінки. Для них поспівати – це велике свято. Українські жінки  – творчі натури.  Їхнє життя завжди наповнено піснею.  Найкраще  для них  – відірватися від домашніх клопотів, вдягнутися в бабусині сорочки  і заспівати у весь голос: щоб було видно, було чути…

 Скільки ж сили у нашого народу, скільки життєлюбності!   І як би не забороняли українську  мову, як би її не принижували, вона  завжди буде жити в піснях і звучати в усіх куточках  планети. Наша мова найспівучіша, найчарівніша, найрідніша.

Збережемо нашу мову, збережемо наші традиції!

Збережемо нашу вільну Україну!

Наталка Іванченко


Категорія: Мої статті | Додав: rostik (04.07.2012)
Переглядів: 1768 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Locations of visitors to this page